Понеділок, 14 вересня 2015, 15:07

Хресна дорога-хода Київ-Заздрість-Зарваниця поставлена греко-католицькими парафіями Києва, Ірпеня, Херсону, Кам’янець-Подільського, православною парафією с. Соколів Підгаєцького району з читанням Заповіту Патріарха Йосифа Сліпого.

Місяць вересень в парафії св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі посвячений пам’яті цього в’язня Христа, який розпочав свій  за благословенням Митрополита Андрея Шептицького.

Коли в 1939 році почався новий „хресний хід" нашої Церкви і великий Святець та Геній-Мислитель Сл. Б. Митрополит Андрей покликав мене до архіпастирського служіння, іменувавши мене Екзархом Великої України в жовтні 1939 р., а у грудні того самого року враз із єпископською хіротонією призначивши мене його наступником, сприйняв я ці покликання як поклик таємного Голосу Божого, що словами Христа кликав: „Іди за мною..." /Ів. 1, 43/.

Цю дорогу бажають паломники відбути, пережити читаючи Заповіт на 14 стаціях 28 км ходи від родинного села Патріарха Йосифа до Богородиці в Зарваниці прославленій численними чудами.

11-13 вересня 2015 р. Б. 150 паломників в дощову погоду вирушили цією дорогою молитви разом з Патріархом.

Як ніколи раніше, розкрилася мені таємниця слів Христа: „І будете мені свідками..." /Ді. 1, 9/. Свідчити Христові – сповідувати Його перед людьми /пор. Лк. 12, 8/, не відрікатися Його, нести хрест свій, страждати за Христа і з Христом, бути готовим на муки і навіть життя своє віддати за друзів своїх, не лякаючись тих, що „тіло вбивають" /Лк. 12, 4/, пам'ятаючи, що „хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить душу свою мене ради та Євангелії, той спасе її. Бо яка користь людині здобути увесь світ, а занапастити душу свою..." /Мр. 8, 35-36/.

Хресний хід Українського народу продовжується в сьогоднішній день нашого буття. В 2004 році парафіяни Аскольдової могили з молитовної ініціативи Орести Цимбрівської, Богдана і Світлани Тернопільських і з закликом На Божу славу і спасіння України заклали 14 стацій Заповіту  Христа, Патріарха, Кобзаря.

Ця дорога  є „путь, істина і живот" /Ів. 14, 6/ є єдиною дорогою до переможного виходу з неволі Єгипетської(Московської)

Щоб ви не зневірилися..." /Ів. 16, 1/ і „Хай не тривожиться серце ваше. Віруйте в Бога!..." /Ів. 14, 1/.

вірою в Бога, Батьки, християнська родина – це основа здорового суспільства, народу, нації. Це запорука їх росту і сили!

Християнська Родина та Рідна Українська Школа – це передумови здорового виховання прийдешніх поколінь!

Полюбіть науку, плекайте і збагачуйте її своєю працею та своїм знанням, будьте її служителями! Споруджуйте храми науки, вогнища духовної сили Церкви та Народу, пам'ятаючи, що немислиме повне життя Церкви і Народу без рідної науки. Наука – це їхнє дихання життя!

Силу на оцьому моєму хресному шляху В'язня Христа ради давала мені свідомість, що цим шляхом іде також зо мною моє духовне стадо, мій рідний Український нарід, всі владики, священики, вірні, батьки і матері, малолітні діти, жертовна молодь і безпомічні старці. Я не самотній!

Ідучи в дощову погоду родючими нивами  поділля, приходить велика віра в завершення війни і утвердження гідності і достойності народу і що сьогодні утверджується нова еліта нації.

Молились і за Марка Паславського, рід якого з Підгаєць і його побратимів, що віддали життя за Батьківщину. І головне заповідаю вам: „Щоб ви любили один одного..." /Ів. 15, 12, 17/ любов'ю, над яку більшої немає, що готова й життя своє віддати за друзів своїх..." /пор. Ів. 15, 13/.

Ціль походу принести всі свої намірення до стіп Богородиці. Дивитись і просити Небесну маму, щоб жертву найкращих синів України прийняв Господь і помилував нас.

Ви, Дорогі мої Брати і Сестри, зрозуміли мої слова і як добрі діти своєї Церкви почали молитись за свого Патріарха, наодинці і спільно на Святій Літургії. Молитвою виявили ви вашу зрілу християнську свідомість, бо молитва – це насамперед вислів повної довіри до Божої помочі і непохитної віри в те, що Могутній Господь здійснить те, про що Його невпинно просимо. Чи не наказав нам Христос просити і молитися? Чи не обіцяв нам виконати наші довірливі прохання? Він же сказав: „Просіть, і дасться вам, шукайте, і знайдете, стукайте, і відчиниться вам..." /Мт. 8, 7/.

Ще 1596 році Київський митрополит Михайло Рогоза зробив Європейський вибір українського народу і він буде довершений Патріаршим устроєм Церкви  і остаточним прощанням з північним сусідом і продовженням молитви за навернення Росії і її визволення прийде від нас бо ми любимо і ворога нашого

Місяць вересень нагадує нам про великого мужа Церкви, який вимолив в Бога нам долю і спасіння.

Ходіть в прощу до Патріарха Йосифа Сліпого

Для «Оранти» Ілля, думки з прощі