Дружба... чи маємо ми друзів?
Середа, 29 липня 2015, 17:19
Чи вони є справді моїми друзями, чи просто знайомими. Чи я є справжнім другом?
Дуже часто постають ці питання, коли ти у важкій ситуації, лікарні чи скруті (біді) і здається, що це тягнеться цілу вічність.
Роздумуючи про дружбу, згадуєш багато історій та повчань про неї: якою є справжня дружба, якими мають бути друзі.
Мимоволі починаєш прирівнювати усіх, кого вважаєш своїм другом, до критеріїв, описаних в цих історіях.
І як не прикро, з першого погляду починаєш розуміти, що ти сам і в тебе насправді немає друзів, а вони, виявляється, є лишень знайомими.
Багато хто зайнятий, в когось свої труднощі, хтось на роботі, ... і з часом перекидуєш думку на себе: а яким я другом є і для кого я є справжнім другом.
На другому етапу починаєш споглядати на людей, котрі теж в біді, і чи вони мають друзів ..., як їхні друзі поводяться, наскільки часто провідують, як часто дзвонять і цікавляться твоїми справами, і це зворушує. Починаєш розуміти, що все ж таки є люди, котрі мають справжніх друзів.
Але це зворушення проходить, і ти далі починаєш розуміти, що ти сам, але це не так. Після недовгих роздумів у тиші приходить спокій, спокій, який тобі подає справжній друг – і ним, виявляється, є Ісус. Він завжди готовий тебе вислухати, у важкій ситуації чи в біді, Він ніколи не скакаже "я зайнятий, у мене нема часу, я втомлений, в мене багато роботи", не скаже "вибач, я зараз не можу з тобою порозмовляти" – Він завжди біля мене, коли я в лікарні, коли хворий, коли я в упадку, коли на грані..., коли мені важко.
Він подає найкращий приклад дружби, Він віддав своє життя за нас. І тоді, після цього усвідомлення, приходить радість.
Він віддав своє життя за нас, а скільки зараз наших хлопців на Сході, нас захищають .... Вони теж віддають (жертвують) своє життя, своє здоровя за нас, за наших рідних, за наших діточок, за нашу державу та мир, за наше майбутнє...
Скільки їх уже загинуло, скільки залишило дітей сиротами, а дружин – вдовами, скільки у лікарнях у скруті, скільки покалічених, скільки бореться за життя.
Вони є теж справжніми друзями для нас..., а що я, який я друг для них? Чи я є для них другом, чи я хоч раз когось з них провідав, чи знайшов хвилинку, щоб провідати його, чи щоб помолитися за нього ..., за його душу, за його здоровя, за його сімю, .... чи хоч чимось допоміг, можливо, харчами чи одягом, чи матеріально, чи просто добрим словом та радістю поділився ???
Сумно, але вони є справжніми друзями, а ми навіть не знаємо їхніх імен........., а вони не тільки знайшли час для нас, а віддали найдорожче заради нас, що мали...
Є багато різних приказок, історій та повчань про дружбу, але найкращий приклад дружби подає нам Ісус та ті, хто покладає своє життя та здоров'я захищаючи нас від ворогів.