Субота, 21 березня 2009, 14:23

Я над прірвою втиснута в скелю стою

Проти цілого світу сьогодні.

Знов сама проти всіх на самому краю,

І розбиті надії в безодні.

Вщент розтрощені  мрії про краще життя:

Ти зі мною , а я - вже здорова,

Що почую колись замість вітру виття

Рідний спів українського слова.

Що дитина моя з-під насуплених брів

Посміхнеться  і стане добріша,

Буду сильна і вже не боятимусь снів,

Що віщують все гірше і гірше.

Цілий світ проти мене, а я - проти всіх,

Всіх, хто зрадив чи зрадить збирався...

Досягає самотність до самих повік -

Дослід на витривалість не вдався!

Боже, милий, прости і не кидай одну,

Не відмов в заспокійливім слові.

Відроди в серці віру, надію, весну -

Весь цей світ ти  створив для любові!

Ольга Євдокимова 12.11.2008