Головна

Преподобний Никодим Святогорець про молитву

Молитва є засобом для прийняття всіх благ, щедро пролитих на нас невичерпним джерелом безмежної Божої благодаті та любові. Той, хто виголошує молитву, наче вкладає свій бойовий меч у Божу правицю, щоб Господь поборов його ворогів. Але молитва буде дієвою лише тоді, коли буде з тобою постійно, як природний навик твого духу. Цього можна досягти, дотримуючись таких принципів:

1. Завжди май живе прагнення служити єдиному Богові так, як це Йому бажано. Для підтримання цього бажання невідступно думай про те, що Господу за Його предивні властивості (благодать, велич, премудрість та інші незчисленні й безмірні досконалості), кожне розумне творіння має віддавати поклоніння, честь і служіння.

І от коли прикладеш до цього безперестанну пам’ять, що Він Сам неописанно благотворно послужив тобі Своїм промислом, викупив тебе і зняв із тебе велику клятву, вилікував та зцілив твої недуги, спричинені отрутою гріха, не вином і оливою, і не бинтами якими, але безцінною кров’ю, що витекла з Його пресвятих ребер і Його пречистого Тіла, вимученого батогами, терням і цвяхами, — то чи можеш втриматися, щоб бодай мить щиро не служити Йому Єдиному і словом, і ділом, і думкою? До того ж, ти не повинен забувати, наскільки для нас самих таке служіння є благотворним, бо робить нас Божими синами, господарями над самими собою, переможцями диявола.

Щиро вір у те, що Бог з Великої Своєї милості і по множеству щедрот Своїх Сам бажає і готовий віддати тобі все, що потрібно для твого служіння Йому, і всяке необхідне тобі благо. Така віра й сподівання будуть в тобі чашею, яку безмежне Боже милосердя наповнить скарбами Своєї благодаті. І чим більшою буде ця посудина, тим щедрішими дарами буде кожен раз повертатися до тебе твоя молитва. Адже Бог Вседержитель заповідав нам молитися до Нього й обіцяв подавати нам блага, коли будемо просити про це у Нього в щирій і терпеливій молитві. Чи не Він сказав: «оскільки більш Отець небесний дасть Святого Духа тим, що у Нього просять»(Лк. 11,13)? І чи не Він обіцяв: «І все, чого проситимете в молитві з вірою, одержите» Мт. 21,22)?

3. Молися з таким настроєм, щоб і в самому проханні, і в отриманні того, про що просиш, тобі бажалося лише Божественної волі, а не власної. Тобто, щоб спонукався ти до молитви тому, що цього хоче Бог, щоб був почутий ти, як цього хоче Він. Одним словом, нехай буде в твоєму розумі та серці те, що цілковито об’єднує твою волю з волею Божою, їй в усьому підкоряйся, а не бажай Божу схилити до своєї.

А чому? Тому, що твоя воля завжди змішана з самолюбством, дуже часто грішить і не знає, чого треба бажати. Воля ж Господня завжди блага, премудра, всеправедна, благотворна й ніколи погрішити не може. Бо вона є законом для всього існуючого, тому має бути правилом для волі всіх розумних творінь і царицею їхніх бажань, яку вони повинні покірно в усьому наслідувати.

Таким чином треба завжди просити і шукати лишень те, що бажане Богові. А якщо колись засумніваєшся, що саме угодне Богові, то шукай того і проси з тою думкою, що ти бажаєш це зробити або мати, якщо на це є воля Божа. Те, про що напевно знаєш, що воно бажане Богові (наприклад, чесноти), шукай і проси для того, щоб найкраще вгодити Богу й добре послужити Йому одному, а не якоюсь іншою метою, хоч би й духовною.

4.Приступай до молитви прикрашений ділами, відповідними до твого прохання. Після молитви найбільше трудись над тим, щоб стати гідним прийняти благодать і чесноти, які просив. Молитовний труд має супроводжуватися подвигом примушування себе до того, про що просимо, тому що згідно з правилами духовного життя, прохання і шукання слідують одне за одним. Якщо хто в молитві просить Бога про якусь чесноту, а сам, між тим віддається недбалості, не застосовуючи жодних засобів на отримання цієї чесноти, й не роблячи ніяких діл і подвигів для цього, то божественний Яків сказав, що «ревна молитва праведника має велику силу» (Як. 5,16).

Вислуханим буває той, хто, просячи, праведного помолилися про щось для себе, й сам про це молиться; той, хто, молячись про щось Богові, сам старанно виконує те, що потрібно для отримання того, про що просить, — як розуміє св. Максим.

5.Поєднай у молитві чотири дії, про які пише св. Василій Великий: спочатку прослав Бога, потім подякуй Йому за благодіяння, далі сповідай Йому свої гріхи і, насамкінець — попроси в Нього те, що потрібне тобі найбільше для спасіння. Відповідно до цього, можеш молитися приблизно так:

«Господи, Боже мій! Хвалю і славословлю невимовну Твою славу й безмірну Твою велич. Дякую Тобі, що, через єдину Твою милість дав мені буття й сподобив мене бути причасником спасительних благ Твого Божого промислу. Неодноразово таємно визволяв Ти мене від бід, які загрожували мені й від руки невидимих ворогів моїх. Сповідаюся Тобі, що безліч разів ображував я свою совість і безстрашно порушував Твої святі заповіді, будучи невдячним до стількох Твоїх благодіянь. Але мій Многомилостивий Боже, нехай не переможе Твоєї милості ця моя невдячність, прости гріхи мої, поглянь на сльози моєї ницості, й численними щедротами Своїми допоможи мені, й нині подай мені все потрібне для спасіння, і все моє життя спрямуй на догоджання Тобі. Нехай прославлю і я, недостойний, всесвяте Ім’я Твоє!»

Опісля перерахуй всі духовні та тілесні потреби. Якщо ти в цей час вправляєшся в якійсь особливій чесноті, то згадай і її та молись. Нехай допоможе тобі Бог осягнути її в досконалості. Якщо буваєш збентежений порухами якої-небудь пристрасті, то молись про допомогу не піддаватися їй і відігнати її. Якщо терпиш якусь марну образу або будь-яку шкоду чи біду, не забувай дякувати за це Богові, бо це буває з волі Божої, яка завжди є благою, та відвідує тебе на твоє ж благо.

6.Щоб молитва твоя мала силу перед Богом і прикликала Його благовоління до тебе, окрилюй її і прикрашай безсумнівною вірою не тільки в безмірність Божих щедрот, а й у незмінність Його обіцянки завжди почути нас, коли звертаємося до Нього, ще перш, ніж закінчиться молитва наша (Іс. 58,9). Але найбільше вір у силу втіленого за нас Господа нашого Ісуса Христа, який ради нас прийняв хресну смерть, воскрес, вознісся на небо та сидить праворуч Отця. (Рим. 8,32).

Щоб бути почутим, прохай також заступництва Пресвятої Богородиці та Приснодіви Марії, яка день і ніч за нас молиться, заступництва всіх святих, архангелів і ангелів, апостолів і пророків, отців і вчителів, мучеників і мучениць, преподобних отців і матерів, ангела твого охоронця, святого, ім’я якого ти носиш, та святого, якому посвячена церква, в якій ти завжди молишся. Висловлюючи ці прохання, посилай наперед своє смирення, від якого немає нічого приємнішого Богові, Який ні на кого так милостиво не погляне, як на «тихого та смиренного». «Серцем сокрушенним і смиренним Бог не погордує» (Пс.51,19)

7.Завжди невтомно молися, як заповідає апостол: «будьте постійні в молитві, пильнуючи в ній із подякою» (Кол.4,2). Бо смиренне терпіння, невтомність і невідступність у молінні перемагає непереможного Бога та схиляє Його на милість. Якщо невідступність і настирливість вдовиці, про яку говорить Ісус в Євангелії, прихилила на свою сторону злого і неправедного суддю («Він розповів їм притчу про те, що їм треба молитись завжди і не падати духом» (Лк. 18,1)), то як же Бог, який є істинна Милість, не зглянеться на наші моління, якщо будемо невідступно просити Його? Тому, коли просиш про щось у Бога, і Він затримується з відповіддю, продовжуй молитися, тримаючи в серці тверду та живу надію на Його допомогу. Бо Він ніколи не нехтує щирою молитвою, і завжди готовий відповісти на неї багатими милостями, які перевищують саме очікування молільників. Тож будь завжди терпеливим у молитві. Будь певен, що молитва ніколи не залишається без відповіді. І якщо не отримуєш того, про що просиш, вір, що отримаєш натомість інше благо. Якщо не побачиш цього, не запитуй, чому так. Ліпше сповни душу смиренними почуттями та думками. Якщо відтвориш і утвердиш у собі такі почуття внаслідок молитви, то, нехай навіть ти за неї зовсім нічого не отримаєш (не тільки видимо, але й невидимо), уже самі ці почуття прийми як плід молитви, спасительний для тебе та найбільш прийнятний Богові.

Слухай, що говорить святий Іоан Золотоустий: «Велике благо є молитва, якщо з належним настроєм твориться, і якщо ми навчимо себе, і коли отримуємо те, про що просимо, і коли не отримуємо, дякувати Богові. Бо Він і коли дає, і коли не дає це та інше, творить на благо нам, так, що і коли отримаєш те, про що просив, ти, очевидно, отримав його, і коли не отримаєш, — отримав, тому що не одержав напевно некорисного для тебе, — не отримати некорисне означає сподобитися корисного. Отже, чи отримаєш, чи не отримаєш те, про що просиш, дякуй Богові, віруючи, що якщо б не було для нас корисніше не отримати того, про що просимо, то Бог завжди подавав би нам це».

Отже, завжди терпеливо молися Богові та за все дякуй Йому, віруючи та сповідуючи, що Він до тебе Благий премудро, є твоїм велелюбним Благодійником і в поданні, і без нього у твоєму проханні. Відповідно до цієї віри будь непохитним у смиренній покорі божественному промислу радісно та подячно зустрічаючи все, що трапляється з тобою, — як приємне так і неприємне.

Що таке умова або внутрішня молитва та яких видів вона буває

Умова або внутрішня молитва є тоді, коли той, хто молиться, зібравши розум в серці своєму, не голосним, але безмовним словом шле звідти Богові свою молитву, славословлячи Його та дякуючи, щиро сповідуючи перед Ним свої гріхи та прохаючи в Нього потрібних для себе духовних і тілесних благ. Не словом тільки треба молитися, але й розумом, не тільки ним, але й серцем. Нехай ясно бачить і усвідомлює розум, що виражається словом. І серце нехай відчуває, що думає при цьому розум. Усе це разом і є справжня молитва. Якщо немає в твоїй молитві чого-небудь із цього, то вона є або недосконалою, або зовсім не є молитвою.

Ти, напевно, чув такі слова: словесна молитва, мислена молитва, молитва в серці. Чув при цьому, може, й роздуми про кожну з них. Але від чого відбувається таке розкладання молитви на частини? Від того, що через нашу необачність, іноді язик вимовляє святі слова молитви, а серце не відгукується на них почуттям. У першому випадку молитва буває тільки словесною і насправді не є молитвою. В іншому — зі словесною поєднується і молитва мислена. Але й ця молитва недосконала і неповна. Справжньою молитва є тоді, коли з молитовним словом та молитовною думкою поєднується і молитовне почуття. Божою благодаттю буває і одна молитва з серці. Це — духовна молитва, якою рухає в серці Святий Дух. Той, хто молиться, усвідомлює її, але не творить, бо вона сама в ньому твориться. Така молитва є здобутком досконалих.

Молитвою, яка вимагається від усіх, є така молитва, під час якої з молитовним словом завжди поєднані і думки, і почуття.

Буває ще молитва, яку називають стоянням перед Богом, коли той, хто молиться, весь зосередившись в серці, подумки споглядає Бога перед собою і в собі з відповідними почуттями, — то страху Божого і благоговійного зачарування Його величчю, то віри й уповання, то любові й відданості Його волі, то і готовності на всякі жертви. Такий стан приходить тоді, коли хтось під час звичайної молитви заглибиться словом, розумом і серцем у слова, які виголошує. Хто довго і належно молиться, у того такі стани будуть повторюватися частіше, а наприкінці такий стан може стати постійним, і тоді він називається ходінням перед Богом, і є безперестанною молитвою. У такому стані перебував святий Давид, який говорив: «Повсякчас бачу я Господа перед собою, бо Він праворуч мене, і я не захитаюся» (Пс. 15,8).

Отже, брате, чи бажаєш, щоб твоя молитва була багатоплідною? Тоді ніколи не обмежуй себе в молитві лише молитвослів’ям, а молись усім розумом і серцем. Розумом — щоб розуміти і усвідомити всі молитви, а серцем — щоб їх переживати. Найбільше ж молись серцем. Молитва, яка виходить із серця, немов стріла блискавки, миттєво проходить небеса й постає перед престолом всемилостивого Бога. І Бог найбільше її слухає і до неї прихиляється. Такою молитвою помолився Мойсей перед Червоним морем і відразу ж почув голос Божий: «Чого голосиш до Мене?» (Вих.14,15), і прийняв силу від Бога визволити свій народ від біди, яка йому загрожувала.

http://www.parafia.org.ua/

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/