Урок життя (22 квітня)
Вівторок, 22 квітня 2014, 10:54
Звернулися два брати до Бога:
- Навчи нас великої науки – життя!
- Добре, - відповів Всевишній. – я прикличу вас, коли будете готові.
Один брат вирішив чекати на знак з неба, а інший вирішив встигнути в житті якомога більше до тієї години коли Бог покличе його до учнівства. Він збудував дім, посадив сад, виростив дітей, написав книгу, вчився у людей, вчив людей сам і поспішав сам, щоби встигнути якомога більше. Він лягав пізно, вставав рано, але весь час відчував, що багато чого не встигає, що багато чого відкладає на завтра більше, ніж зробив сьогодні.
А перший брат, знай, чекав на знак і підганяв час, щоб якнайшвидше взятися до справжнього діла. Коли наблизився час смерти і обидва брати звернулися до Бога.
- Ми чекали твого поклику все життя, ми хотіли стати твоїми учнями, щоб пізнавши велике вчення перемінити світ.
- Людина не потребує знаку, - відповів на це Бог. – ви хотіли дістати знання, щоб перемінити світ, але поки один хотів, інший невтомно трудився. А настав для вас останні час і ви покидаєте цей світ – озерніться і погляньте, що залишаєте ви після себе. Один з вас побачить свої діла, а інший тільки хотіння. Справжній учень, - промовив Бог, - не той, який бажає, а який бажаючи творить.
«365 притч на щодень» - видавництво «Свічадо» 2013 (с)