Четвер, 03 квітня 2014, 00:16

Жив собі один цар, який мав надзвичайну розумну дочку. Однак, хворіла вона невідому недугу. Щороку слабшали її руки і ноги, зір і слух. Чимало лікарів марно намагалися лікувати її. Якось у двір прийшов старець про якого казали, що він знає таємницю життя.

Усі царедворці поспішили звернутися до нього з проханням допомогти недужій принцесі. Старець дав принцесі кошика з лози закритого покривалом і сказав:

-          Візьми і піклуйсь про нього – це тебе вилікує.

Принцеса сповнившись радістю, відкрила покривало, але те, що вона побачила приголомшило її. У кошику лежало дитятко ще нещадніше і стражденне ніж вона. Співчуття заполонило серце принцеси, попри біль, вона взяла дитя на руки і почала колихати його. Минуло багато місяців, принцеса дивилася тільки на дитятко. Вона годувала його, пестила, усміхалася до нього. Вона чувала ночами, ніжно бесідуючи з ним. хоча це завдавало їй ще більшого болю і страждання.

Та за сім років стало щось неймовірне. Якось вранці дитя усміхнулося та й пішло, принцеса взяла його на руки і почала танцювати сміючись і приспівуючи. Їй було легко і добре як ніколи. Непомітно. вона одужала сама.

Наші прикрощі і скорботи. що згинають нас додолу можуть розвіятися з вітром. якщо ми, не зважаючи на свій біль візьмемося допомогти слабшому від себе.

«365 притч на щодень» - видавництво «Свічадо» 2013  (с)