Вівторок, 04 березня 2014, 02:54

Якось чоловік вирушив у містом до великого мудреця. Виявилося, щ живе мудрець у старезній халупі на околиці. В оселі не було нічого, крім прогнутого ліжка і заваленого книгами стола, за яким сидів старий дід, заглибившись у читання. Гість спитав його:

-          Де живе мудрець?

-          Ви мене шукаєте, - пояснив йому старий. Що вас так здивувало?

-          Не розумію. Ви – великий мудрець, маєте багато учнів. Ваше ім’я відоме всій країні. Ви маєте жити в палаці.

-          А де живете ви? – запитав старий.

-          Я живу в своїй садибі – великому багатому домі.

-          А як ви заробляєте на життя?

Гість розповів господарю халупи. що він купець і два рази на місяць їде у велике місто за товаром, який потім перепродує місцевим крамарям. Старий слухав його уважно, а потім поцікавився, де він зупиняється у чужому місті.

-          У маленькій кімнаті невеличкого готелю, - повідомив той.

-          Якщо би хтось відвідав вас у цій маленькій кімнатці, то міг би спитати: «Чому ви, заможна людина, живете в такій бідній кімнатці?» А ви могли би відповісти: « Я тут проїздом і ненадовго. Тут є все, що мені треба. Приїжджайте у мій справжній дім і ви побачите, що він зовсім інший.» Це саме стосується і мого пристановища. Я тут лише проїздом. Цей матеріальний світ –тільки дорога. У моєму справжньому домі все виглядає інакше. Приходьте в мою духовну оселю і переконайтеся, що я живу в палаці.

«365 притч на щодень» - видавництво «Свічадо» 2013  (с)