Бабуся (27 лютого)
Середа, 26 лютого 2014, 23:59
На нещодавно відремонтованій лавці під розпуклою тополею сховавшись у затишній тіні біля входу до під’їзду сиділа добра бабуся.
Сьогодні їй цілісінький день дзвонили онуки. Вона їх дуже любила і свого часу тішила чаєм та пригощала цукерками. Учора приїжджали діти щоб подякувати їй. Сусідка померла – більше ворогів у неї не було, тільки другі. І п’ять кішок – їй особливо подобалися ці смугасті створіння.
Завтра вона помре.
Вона вже знає про це і взагалі, останнім часом часто думає про смерть, бо ж має що втрачати. Усі сили йшли на любов та доброту якою вона попри все огортала всіх хто був поряд.
Завтра вона тихо ляже на канапу і прислухається до серця. що битиметься чимраз тихіше. буде згадувати пережити і тішитися, що серце ніколи не зраджувало їй. Зітхне і всі почують те зітхання. Прошепоче щось і всі почують її шепіт і згодом вона навіть посміхнеться, і багатьом людям полегшає на душі. Вона не сама.
Уже за кілька хвилин сусіди занепокоївшись що вона зникла знайдуть її. Але це станеться завтра, а сьогодні вона ще жива. Скільки тепла, доброти та мудрости плине від неї!
А якою буде наша старість? Про це слід подумати сьогодні. час біжить дуже швидко.
«365 притч на щодень» - видавництво «Свічадо» 2013 (с)