Головна

Справжній рай (24 січня)

Одного разу йшов дорогою чоловік з конем і псом. Коли минали вони велетенське дерево, потрапила в нього блискавка й спопелила їх усіх. Однак чоловік не відразу усвідомив, що пішов зі світу ( часом небіжчикам треба трохи більше часу, щоб усвідомити переміну свого стану).

Дорога була довга і вела догори, сонце пекло безжально, і всі троє потомилися від спеки та спраги. Аж ось за поворотом виросла перед ними величезна мармурова брама, а за нею площа, брукована чистим золотом. Посередині стояв водограй з холодною і чистою водою. Мандрівник попростував до вартового, що стояв на вході.

-          Добридень! Як зветься ц чудове місце?

-          Це рай.

-          Як чудово, що дійшли ми до раю, дуже вже хочемо пити.

-          Можеш зайти і пити досхочу.

-          Але ж мій кінь і пес також мучаться від спраги.

-          Дуже шкода, - відповів вартовий. Але тварин сюди не пускають.

Мандрівник засмутився, але сам пити не став, подякував вартовому і попрямував далі. Після довгої дороги вгору дійшли вони до селища, до якого вела небрукована дорога , обсаджена деревами. Під одним із них лежав чоловік і, мабуть, спав.

-          Добридень, - привітався мандрівник.

Той мовчки кивнув головою, привітавшись.

-          Я, мій кінь і пес вмираємо від спраги.

-          Он за тими каменями є джерело. Пийте скільки душа забажає.

Мандрівник, кінь і пес пішли до джерела і втамували спрагу. Згодом мандрівник повернувся, щоб подякувати.

-          Приходьте, будемо раді бачити вас, - відповів той.

-          А не скажеш, як зветься це місце?

-          Рай.

-          Рай? А вартовий біля мармурової брами сказав нам, що рай там.

-          Ні, там не рай. Там – пекло.

-          Чому ж ви не заборонили їм називатися чужим іменем? – зненацька розгубився мандрівник. – Ці неправдиві відомості можуть спричинити страшенну плутанину!

-          Аж ніяк. Насправді вони роблять нам чималу послугу. Там зостаються всі, хто здатний зрадити найкращих друзів.

«365 притч на щодень» - видавництво «Свічадо» 2013  (с)

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія




http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/