П'ятниця, 27 грудня 2013, 00:29

Я знав чоловіка, що тримав у пам’яті розклад прибуття і відправлення поїздів на одній дуже великій станції. Тільки тому, що залізниця подобалася йому, він увесь час проходжувався по тій станції.. З великим захопленням дивився на вагони, на потужні локомотиви і на всіх тих, хто обслуговував ті поїзди.

Він знав кожний поїзд, знав, звідки той прибував, куди прямував. Знав кількість поїздів, вагонів, знав, скільки коштували квитки до різних міст, навіть за кордон.

Не ходив він ні в кафе, ні у кіно. Не мав він ні велосипеда, ні радіо, ні телевізора. Не читав ні часописів, ні книжок. I якби одержав якогось листа, то і того не прочитав би. Для цього всього він не мав часу. I тільки коли в травні та у вересні змінювали розклад поїздів, то протягом двох тижнів його не було видно на станції.

Тоді сидів удома і вивчав усе напам’ять, читав новий розклад, порівнював з попереднім і був здивований, якщо не було багато змін.

Бувало, що дехто питав його, коли виїжджає якийсь поїзд. Яким веселим він ставав! I хотів тоді знати мету подорожі. Він називав не тільки годину, але й номер поїзда, і перон, і кількість вагонів, і можливі сполучення, бо не розумів, що це все людей не цікавило.

Коли хтось полишав його на півслові, то він гнівався і кричав услід: “Ви не маєте жодного поняття про залізниці!”

Особисто він жодного разу ніяким поїздом нікуди не їздив. Це було би безглуздо, казав він, тому що вже заздалегідь знав, о котрій годині прибув би туди.

(Петер Біхсель)

Багато людей (серед яких є і славні вчені) знають про Біблію все, навіть пояснення незначних речень, навіть значення незрозумілих слів, і навіть те, що священний автор справді хотів сказати, хоч усе виглядає навпаки.
Але вони особисто не живуть тим, що знають з Біблії.

«365 коротких історій для душі» - видавництво «Свічадо» 2012  (с) Бруно Ферреро