Мишка (31 жовтня)
Четвер, 31 жовтня 2013, 00:43
Одної морозяної зимової ночі буддійський лама знайшов на своєму порозі замерзлу мишку, що від холоду майже не подавала ознак життя. Лама підняв її, зігрів, нагодував, а тоді попросив, щоб залишилась із ним і склала йому товариство. З того часу мишка жила у теплі. Проте, звірятко чомусь не виглядало щасливим. Лама зажурився.
«Що з тобою, мій маленький друже?» – запитав він.
«Ти дуже гарно ставишся до мене, і все у твоєму домі для мене добре, окрім хіба отого кота...»
Лама посміхнувся. Він зовсім не взяв цього до уваги, бо кіт був надто спокійний і ситий і зовсім не бажав полювати на мишей. За якусь мить лама сказав: «Кіт не зробить тобі нічого поганого, друже! Він ніколи не заподіє тобі кривди. Не треба його боятися, направду!»
«Я вірю тобі, але це сильніше від мене, – скаржилася мишка. – Такий страх мене бере перед цим котиськом! Ти володієш великою силою – перетвори мене у кота. Тоді не боятимусь того страшного звіра».
Лама лише похитав головою: він не дуже з цим погоджувався. Проте мишка так його просила, що він урешті-решт вирішив: «Гаразд, нехай буде так, як ти хочеш, мій маленький друже!»
І в ту-таки мить мишка перемінилася у великого кота.
Минула ніч, народився день – і з покою лами вийшов чудовий, розкішний кіт. Проте тільки-но уздрів перед собою домашнього котиська, як одразу кинувся назад до кімнати і забився під ліжко.
«Що сталося, друже? – спитав здивовано лама. – Ти ж уже не боїшся котів!»
Мишка у котячій подобі вельми засоромилася. І попросила: «Переміни мене у собаку, у великого собаку з гострими іклами, і щоб я могла так грізно гарчати...»
«Якщо цього бажаєш, задовольню твоє прохання. Нехай так буде!»
Коли день добіг кінця, коли вже запалили оливні лампи, з покою лами вибіг великий чорний псисько. Він став на порозі і побачив кота, що саме вийшов із кухні. Той ледве не втратив тями, уздрівши пса. Та пес злякався ще більше. Він розпачливо заскавулів і побіг шукати рятунку у кімнаті лами. Мудрець глянув на бідолаху, що ледве тримався на ногах із жаху, і проказав:
«Що сталося? Ти зустрів іншого пса?»
Мишка-собака страшенно засоромилася, але попросила: «Зроби з мене тигра, благаю тебе, великого тигра!»
Лама послухав мишку і наступного дня із його кімнати вийшов могутній тигр із хижими очима. Тигр бродив по цілому будинку, вселяючи у всіх страх, потому подався у садок. І там побачив кота, що виходив із кухні. Кіт, тільки-но уздрівши тигра, у паніці підстрибнув і вмить опинився на дереві та й застиг, півмертвий із жаху.
Але тигр, побачивши кота, злякано завив і як стій кинувся до покою, а там забився у куток, шукаючи рятунку.
«Що за страшного звіра ти стрів?» – спитав лама.
«Бо... боюся... кота!» – прошепотів тигр, тремтячи всім тілом.
Лама вибухнув сміхом.
«Тепер ти зрозумів, мій маленький друже, що зовнішність є ніщо? На вигляд ти – страшний тигр, а боїшся кота, бо у тобі залишилось мишаче серце».
Великі перетворення завжди треба розпочинати від переміни серця.
«365 коротких історій для душі» - видавництво «Свічадо» 2012 (с) Бруно Ферреро