Головна

Шукати «праведності, побожності, віри, любові, терпеливості, лагідності», бо саме такою є Божа дорога

Гроші часто спричинюють захворювання нашого мислення і віри та скеровують нас на погану дорогу. Папа Франциск  вважає, що від ідолопоклонства грошам родиться інше зло, таке як гордість та суєта, сварки та заздрість, підозри та різного роду конфлікти. «Не можна служити Богові та грошу», – на цьому твердженні святого Апостола Павла Папа Франциск побудував свою проповідь. Він зауважив, що грошолюбство віддаляє людину від Господа Бога.

Є багато хворіб, багато гріхів, але, як вказує сам Ісус, бажання грошей, або краще, жадоба грошей – це корінь усякого зла. Хто піддався тій пожадливості, той зійшов з дороги віри та забезпечив для себе численні терпіння. Святіший Отець із сумом наголосив, що те грошолюбство має силу звести людину із шляху віри, а той й відняти її у неї: це бажання послаблює віру, а потім особа може її цілком втратити.

Папа також пригадав і про тих, які вважають релігію джерелом збагачення, які ходять до церкви, щоб мати відповідний статус у суспільстві і, користаючись доброю славою в очах інших осіб, роблять свої справи, щоб матеріально збагатитися. Святіший Отець зауважив, що ті, які обирають дорогу гроша, в кінцевому результаті стають зіпсованими. Гроші, за словами Єпископа Риму, можуть спричинитися до того, що людина поволі падає у прірву. Не можна служити Богові та мамоні, або одне або інше! «Гріш на початку приносить тобі певне благополуччя. Добре, а потім ти почуваєшся трохи важливим і приходить марнославство… А від марнославства – до чванливості та гордості. Це три сходинки: багатство, марнославство та гордість», – зазначив Папа, додавши, що ніхто не може спастися через гроші, завдяки багатству. Диявол завжди обирає ту дорогу спокус: багатство, щоб людина почувалась самодостатньою; марнославство, щоб вона відчувала себе важливою; і на закінчення, чванливість, гордість», – підкреслив Понтифік, зазначаючи, що пожадливість багатства є гріхом проти першої Божої Заповіді, бо людина робить собі із грошей божка, стає поклонником не правдивого Бога, а ідола.

Святіший Отець підкреслив, що апостол Павло заохочує нас уникати пожадливості багатства і її наслідків та шукати «праведності, побожності, віри, любові, терпеливості, лагідності», бо саме такою є Божа дорога.

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va/news/

 

Ліствиця - про боротьбу з духом грошолюбства

1. Грошолюбство - дочка невірства. Воно виставляє собі за привід усі можливі немочі, наближення старости, голод через посуху тощо.

2. Грошолюбство - насміхач і добровільний порушник Євангелія, бо дух Євангелія - любов. Хто має любов, той не збереже грошей. Хто ж думає вжитися з любов'ю і грішми одночасно, - обманює сам себе.

3. Хто плаче над собою, той не тільки майна, але й тіла свого зрікається; і якщо Господь потребуватиме, - не пощадить і його.

4. Не кажи, що тобі потрібні гроші для вбогих (щоб, спомагаючи їх, осягнути Царство), бо Царство можна купити й за дві лепти.

5. Милосердний і грошолюбець зустрілись; і грошолюбець милосердного назвав нерозважним.

6. Хто переміг пристрасть грошолюбства, той відсік усі турботи; а хто зв'язаний нею, того завжди томлять клопоти і він ніколи не може помолитись чисто.

7. Починається грошолюбство з наміру роздавати милостиню бідним, а кінчається ненавистю до них. І грошолюбець, поки збирає, - милостивий буває, а як назбирає, - то й руки затискає.

8. Бачив я убогих грішми, які, живучи життям убогих духом, збагатилися духовно і забули про свою колишню нужду.

9. Незагребущий, відклавши усі турботи про земне, не журиться про світ і житейську метушню, а прямує правою дорогою без перепон. Він - владика світу, бо всю журбу свою поклав на Бога. Не скаже він людині про нужду свою, але все, що стається, приймає - як з руки Господньої.

10. Незагребущий ні до чого не прив'язаний. Не думає про те, що в нього є, - якби того й не було, бо все вважає за сміття відтоді, коли вирішив стати самітником. Хто журиться про щось, той ще не досконалий.

11. Незагребущий молиться чисто; а загребущий навіть під час молитви сповнений речових образів, тож їм і молиться.

12. Ті, що перебувають у послусі, - чужі грошолюбству, бо коли вони навіть тіла свого зреклися, то що можуть ще посідати як власність?

13. Хто скуштував вишнє, - за ніщо має долішнє; хто ж не спробував небесного, усолоджується земним.

14. О монахи! Не будьмо маловірніші за птиць, що не клопочуться і не збирають.

15. Великий той, хто благочестиво зрікся усякого майна; хто ж відрікається од волі своєї, - той святий. Перший сторицею прийме або майном, або даруваннями, другий - життя вічне успадкує.

16. Моря не покинуть хвилі, а грошолюбця - гнів і печаль.

17. Непохитна віра припиняє усяке клопотання, а пам'ять про смерть навчає зрікатися і тіла.

18. Іов не мав і сліду грошолюбства, тому навіть усе втративши, перебув без замішання.

19. Корінь усього лиха - грошолюбство (1 Тим. 6:10), бо воно породжує ненависть, злочинність, заздрість, розлуку, ворожнечу, замішання, злопам'ятність, жорстокосердя, убивства.

20. Віра та бездомність - смерть грошолюбства; милосердя та любов не щадять і тіла.

21. Як ті, що мають на ногах кайдани, не можуть вільно ходити; так і ті, що збирають гроші, не спроможні зійти на небо.

22. Якщо крайня межа грошолюбства - в тому, що людина вже не може не збирати багатства або насититися ним; то висота нездобування - не щадити і тіла свого.

23. Покиньмо турботи: ми бо записалися до числа вільних од піклувань. Нам не буде виправдання, якщо не дотримаємо цього. Згадаймо лише: тим, що прийняли Господа через відродження святим Хрищенням, дав Він право дітьми Божими стати (Йоан 1:12); тому й сказано їм: Вгамуйтесь і пізнайте, що Я - Бог (Пс. 46:11).

24. Великий сором нам, що покинули все, відколи Господь, а не людина, покликав нас, - турбуватися про те, що не може принести користи в часі нашої великої нужди, тобто відходу душі. Це означає, за словом Господнім, обернутися назад і не ввійти до Царства Небесного.

25. Біс грошолюбства бореться з незагребущими і коли не може їх подолати, тоді являє їм жебраків і начебто задля милосердя підмовляє їх з незагребущих знову стати загребущими.

26. Як ті, що вимінюють золото на глину, - завдають собі великих збитків; так і ті, що задля тілесних вигод виявляють і розголошують свій духовний поступ, - зазнають лише втрат.

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія




http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/