Вівторок, 20 серпня 2013, 15:47

Усі наші катехитично-оздоровчі табори завжди є захоплюючими і незабутніми. Таким видався і  відпочинок у катехитично- реколекційному будинку свв. Кирила і Мефодія, що розташований в селі Заріччя Наддвірнянського району Івано-Франківської області. Тут діти з нашої парафії відпочивали вже декілька разів. Цьогорічна поїздка також була особлива, адже відпочиваючими були батьки і діти,а також молодь нашої парафії.

Розпочалася наша поїздка зі зустрічі на вокзалі  в Івано–Франківську. Сюди за нами приїхав зручний автобус і ми відправилися на нашу першу екскурсію.

Дем’янів Лаз: «розкопані й закопані могили»

Отже, Дем'янів Лаз. Варто запам'ятати - це прикарпатський Бабин Яр, галицька Биківня.

Це місце масового поховання жертв сталінських репресій. Тут для нас було організовано екскурсію ,з якої ми  дізналися про трагічні подій цього місця і краю в цілому. Пропозицію відвідати таке місце внесла наша парафіянка пані Марія Щербатих.Вона разом зі своїм ,вже покійним,чоловіком –Станіславом Щербатих,-відомим бардом як Тризубий Стас, брала участь у розкопках.Зокрема вони фотографували та монтували фільм про це страшне місце. По закінченні екскурсії ми всі помолилися на могилі Тризубого Стаса за спочинок душі. А далі нас чекав смачний куліш  у пані Марії, яка нас усіх гостинно прийняла у себе на подвір’ї. Гостина вдалася на славу-панувала тепла, родинна атмосфера.

І знову з молитвою в дорогу.  А також усі співали народних пісень. Дехто з дітей,знаючи якусь пісню, співали соло в мікрофон. За годину ми були в Заріччі. Нас радо зустрічали поварі смачним обідом. Приїхавши в будиночок, наш відпочинок вже продовжився тут.

Боже мій Боже з тобою пісня, з Тобою правда і надія

Кожен наш ранок ,проведений в таборі розпочинався з веселої руханки ,яку проводив Ігор Качур. На завершення до верхівок гір долинав гімн України у виконанні наших таборян. Далі щодня ми мали Божественну Літургію. З нами в табір їхав також священик з парафії отець Олексій Геник, тому саме він служив Божественну Літургію. Кожна його проповідь була звернена саме до нас. Крім того, усі мали можливість за бажанням посповідатися протягом усього часу перебування в таборі і приймати Святе Євхаристія. Була нагода для приватних розмов-наук, з якої скористали наші діти.

Наше духовне зростання не обмежувалося лише Службою Божою. Кожного вечора після вечері, ми молилися вервичку до Святої Богородиці, яку провадив пан Петро Галуга. Також по закінченні співали пісень.А сестра Клара розучувала з дівчатами канони.Через пісню Божою любов’ю збагачувалися наші серця.

Тече річка в синє море, прокладає собі путь

Напевне купання в річці приносило дітям найбільшого задоволення. А купатися ми ходили кожен день, інколи навіть і два рази. Тут, в цьому селі, протікає річка Прут, в якій ми і найбільше проводили час. Дехто з дітей не вмів плавати, тому мали можливість трохи навчитися. Хто ж був впевнений в своїх силах ,пробували повеселитися на водопаді. Він був невеликий, можливо метр в висоту, але стояти під ним і купатися було надзвичайно весело. Інколи на річку ми брали наш спортивний інвертар, а саме футбольні і волейбольні м’ячі, тому різні ігри у воді збагатили наш відпочинок.

Я піду в далекі гори, на широкі полонини

Чесно кажучи, в гори ми ходили не багато, але кожен похід був вдалим. Перший раз ми вирішили піднятися на гору, розташовану біля нашого будинку. Дорога була складною і дещо невпевненою, були думки повертатися назад, але нам успішно вдалося піднятися на самий вершечок гори. Там ми фотографувалися, поспівали гарних пісень. Ідея поспівати була за пані Оксаною Галугою. В неї це вдавалося найкраще. Трохи відпочили та й почали спускатися вниз. Другий раз ми відвідали невелику дерев’яну каплицю, яка розташувалася на пагорбі. Там  разом з отецем Олексієм  помолилися молебень до Матері Божої. Зробили декілька фотографій з чарівними краєвидами. Наступний похід був з метою посмакувати ожиною, тому на самий верх гори ми і не планували залазити.

Останній раз ми вирішили піднятися на ту ж гору, але з іншого боку. Дорога також була нелегкою, але веселою і цікавою. Піднявшись на верх, ми мали можливість близько години грати в різні ігри, співати, фотографуватися. Після чого поспішили на обід. В  гори ми завжди піднімалися зранку, коли сонце ще спокійне і в кожного  ще достатньо сил, щоб подолати підйом.Хочу зазначити ,що наші діти надзвичайні. Вони без будь-яких просьб допомагали один одному, з розумінням відносились до старших, яким було ну дуже важко в горах. Що казати-наші діти найкращі.

Під водопадом у Яремчі

Другого серпня у нас був запланований відпочинок у курортному містечку Яремче. Перше ніж покупатися у славнозвісному водопаді у Яремчі, ми відвідали монастир святого пророка Іллі у селі Дора. Саме цього дня тут було храмове свято, служили урочисту Божественну Літургію з участю владики Венедикта. Отець Олексій співслужив. Після Богослужіння ми вже вирушили у Яремче. Довго по місту не гуляли, адже багато хто з нас вже був тут вдруге, а то і втретє, тому одразу ж вирушили на водопад, щоб там покупатися. Погода була ідеальною, а вода достатньо теплою. Всі з нас змогли порадіти з чудової гірської води. Дехто з нас катався на атракціонах, дехто гуляв по місцевому ринку, купував сувеніри, подарунки рідним, робили пам’ятні фото, хтось просто насолоджувався купанням. Час було проведено на славу Божу. Вже до вечері ми повернулися назад в Заріччя. Ввечері кожен ділився враженнями про відпочинок цього дня.

Музей Писанки і поїздка в Коломию

Вже четвертого серпня ми вирушали в Коломию. Це була неділя, тому ми відвідали кафедральний собор Преображення Господнього, щоб взяти участь у Божественній Літургії. Отець Олексій співслужив, а також дав цікаву науку під час проповіді.

Після Богослужіння в нас була запланована екскурсія в музей Писанки. Він розташований в центрі міста  і частина його має форму писанки. Музей має два поверхи і він є унікальний, адже є один такий в Україні. В музеї нам провели екскурсію, розказали про стилі малювання писанки, українські традиції, і про музей в цілому. Що цікаво, тут налічувалося величезна кількість писанок різного віку. Деякі малювали ще п’ятдесят років тому. Звичайно нас найбільше потішила писанка зі страусиного яйця, і з яйця перепілки. В музеї було надзвичайно цікаво. Екскурсія в Коломию вийшла успішною і всі повернулися з хорошим настроєм.

Катехитичні науки

Катехитична наука – одне з найважливіших кроків до духовного збагачення дитини, підлітка, людини. Ось чому катехизації надавалося в нашому таборі великого значення. Для старшої групи підлітків катехизацію проводив отець Олексій Геник. Для молодшої –сестра Клара.Для дорослих-пані Ореста. У цьому духовному таборі ми обговорювали значення семи святих Таїн. Зазвичай отець Олексій розказував нам про важливість і доцільність кожної з них, інколи в нас виникали певні дискусії, обговорення.

Божу науку ми проводили на вулиці в альтанках, адже хороша погода завжди нам це дозволяла.

Сестра Клара доносила Боже зерно дітям через пісню, гру, а також цікаву розповідь.Діти з великою радістю займалися, вони навіть не запізнювалися на уроки.У них завжди виникало багато запитань ,в них теж були свої дискусії. Кожна катехиза завершувалася чудовим співом дітвори.

В каплиці йшла наука для дорослих.

Петриківський розпис

Після обіду в нас відбувалися уроки петриківського розпису ,які вела панна Ганна Шостак. Кожен урок мав свою особливість. Ми навчилися виготовляти пензлі  з котячої шерсті. Вивчили декілька технік мазків. Кожен мав можливість зробити собі пензлик і його розмалювати. На наступному занятті ми випробовували свої пензлі вже на папері, робили певні малюнки. Потім на усіх наступних заняттях діти мали можливість змальовувати певні візерунки. Не можна сказати, що кожен і старший, і малий навчилися гарно петриківському розпису, але це заняття  приносило велике задоволення, особливо для дітей.

Уроки англійської мови

Уроки англійської мови були також по-своєму особливими. Їх для нас проводила пані Оксана Галуга. Коли старша група займалася петриківським розписом ,молодші вивчали англійську, і навпаки. На першому занятті ми вчилися писати резюме і розказувати про себе роботодавцю. Справді це була нелегка задача, особливо для малечі, тим не менше з цим завданням кожен справився по своїх силах. На наступному занятті ми вивчали частини тіла людини. Це також було досить весело, а особливо, коли листочок з назвою кожної частини тіла ми приклеювали на когось.Ще навчилися співати пісень англійською під супровід гітари пана Петра Галуги.

У вільний час

Кожного дня у нас був вільний час. Звичайно кожен проводив його по-своєму, але зазвичай ми співали. Співали всюди і все. Пан Петро Галуга, маючи з собою гітару, награвав нам мелодії. Ми співали як і народні, так і духовні пісні. Це було і на балконі, і ввечері біля ватри, і в автобусі, і по дорозі на річку. Співи не можна було спинити. Але це і добре, адже саме так ми готувалися до призначеного на останній день концерту.

Ми також грали в різні ігри: «моргалки», «мафія», «показуха». Розказували анекдоти, цікаві історії з свого життя. Ввечір старші діти любили попити чай з якимось смаколиком і поспілкуватися у компанії.

Варто згадати, що в нас відбувся вечір пам’яті Лесі Українки. В цю невелику програму входив перегляд фільму про українську поетесу, Марта і Марія Кука  заспівали пісню на слова вірша «Ви щасливі пречистії зорі» написаного Лесею Українкою.

Концерт

За день до від’їзду  в нашому таборі  відбувся концерт. Кожна група мала представити свою назву і гасло, заспівати одну духовну і одну народну пісню. Молодша група почала першою. Діти заспівали «Черемшину» і «Будую спільноту». Старша група заспівала «Олівці» і «Боже, мій Боже». Всі дорослі нашого табору також порадували своїм співом дітей, заспівали “Водограй” .Наші глядачі - а це отець Мирослав та пані Надія радо підтримали дорослих і всі разом до пізнього вечора співали українських народних пісень.Потім пригостили всіх свіжоспеченими ватрушками. Після концерту кожна родина табору отримав подарунок - сувенір на згадку про спільний відпочинок.

Наш християнський відпочинок закінчився, до дому всі поверталися задоволеними. Хотілося б подякувати організаторам цієї поїздки: отцю Олексію Генику, подружжю Галугів,сестрі Кларі,панні Ганні Шостак,пані Оресті - всім, хто вклав лепту в проведення відпочинку, а також учасникам за вдалу поїздку в Карпати.Особлива подяка від учасників табору отцю Ігорю за Благословення на проведення відпочинку родинного характеру.

Матеріал, фото Олега і Ігоря Качура, «Оранта»