Турбота (18 серпня)
Неділя, 18 серпня 2013, 00:12
Лікар заклопотано схилив голову. Стан його пацієнта не покращувався. Уже десять днів лікування не давало жодного результату. Старенький не залишав лікарняного ліжка, здавалося, що, втомлений і зневірений, він втратив бажання змагатись за життя.
Наступного дня лікар був здивований. До старенького враз повернулась уся його енергія. Сидів, опертий на подушки, його обличчя знову набуло здорового вигляду.
- Що сталося? – запитав лікар. – Лише вчора ваш стан був просто розпачливий. Нині ж організм функціонує прекрасно! Чи міг би знати, що ж трапилось?
Старенький усміхнувся. Спокійно ствердив: - Маєте рацію, лікарю. Дещо трапилось. Учора мене відвідав мій онук і сказав: «Дідусю, мусиш негайно повертатись додому, бо поламався мій велосипед» …
У будинку Спокійної Осени подейкували, що старша пані, трохи не сповна розуму, має дуже дивну звичку. Кожного вечора обіймає й цілує телевізор.
Асистент запитав стареньку, навіщо це робить?
- Диктор – єдина у світі особа, яка вітається зі мною ще й мені посміхається.
«365 коротких історій для душі» - видавництво «Свічадо» 2012 (с) Бруно Ферреро