Божа пам'ять (14 серпня)
Середа, 14 серпня 2013, 00:36
Одна жінка стверджувала, що їй являється Бог. Відтак пішла порадитись зі своїм єпископом. Добрий єпископ відповів їй:
- Можливо, дорога пані, ви піддаєтьсь ілюзіям! Зрозумійте, я єпархіальний єпископ і можу оцінити – це видіння істинне чи фальшиве.
- Звичайно, ваше Преосвященство.
- Врешті, це мій обов’язок і моя відповідальність.
- Знаю, ваше Преосвященство.
- Отож, дорога пані, зробіть, те, що скажу?
- Зроблю, ваше Преосвященство.
- Коли наступного разу Бог, як ви стверджуєте, вам об’явиться, перевірте, чи це справді Всевишній.
- Добре, ваше Преосвященство, а як то зробити?
- Скажете Богові: «Прошу, виявити мені приватно гріхи мого єпископа». Якщо вам справді являється Бог, то виявить мої гріхи. Опісля повернетеся сюди і розкажете мені, що сказав. Лише не розповідайте цього більше нікому згода?
- Саме так і зроблю. Ваше Преосвященство.
Минув місяць, аж поки жінка попросила аудієнції в єпископа, який одразу ж її запитав:
- Вам знову з’явився Господь?
- Вірю, що так, ваше Преосвященство.
- Ви запитали його так, як я вас просив?
- Звичайно, ваше Преосвященство!
- І що Бог вам відповів?
- Сказав мені: «Передай єпископу, що я вже забув його гріхи».
Дощовий полудень. Дорога мокра і слизька. Жінка надзвичайно обережно веде авто однією з головних вулиць міста. Раптом до неї озивається синочок, що сидить поруч:
- Знаєш, мамо, думаю про одну річ.
Жінка зацікавилась, що ж прийшло в голову її семирічному синові.
- Про що думаєш?
- Дощ, подібний до гріха, почав тлумачити хлопчик, а «двірники» - як Бог, який далеко відкидає наші гріхи.
Здивована мати запитала:
- Чи ти зауважив, що дощ іде уже довго? Це, на твою думку, щось означає?
Син і хвилини не зволікав із відповіддю:
- Ми багато грішимо, а Бог не втомлюється вибачати нам.
Не існує жодної книги, у яку вписували б наші гріхи. Бог не веде жодних реєстрів, не має жодного каталогу. Він бере під увагу лише наше сьогодні й огортає нас любов’ю, не ставлячи жодних умов.
«365 коротких історій для душі» - видавництво «Свічадо» 2012 (с) Бруно Ферреро