Чому (31 лпня)
Середа, 31 липня 2013, 00:00
"Навіть Бог не є справедливий. Чому Він дозволяє, щоб вірмени гинули під завалами своїх будинків, зруйнованих землетрусом. Чому Він дозволяє вмирати від голоду суданським дітям? Чому?Чому?"
Цей світ сотворив справедливий і всемогутній Бог, то чому ж у ньому стільки зла і терпінь? Чому страждають невинні? Чому стільки самотности, стільки розбитих сердець, зловісних ночей, в яких вмирає надія?
Одного разу мені приснився сон. Іду я берегом моря, а поруч — Христос. На піску залишаються два ряди слідів — мої і Його.
Уві сні мені прийшла думка, що кожен слід відображає один день мого життя. Я став і озирнувся — ген вдалині мої сліди губилися з виду. Я помітив, що в деяких місцях була лише одна пара слідів, а не дві.
Я приглянувся щвіраз і здивувався. Одна пара слідів на піску була в тих місцях, які відображали найсумніші дні мого життя — дні, сповнені страху і нетерпеливости, егоїзму і смутку, випробувань і сумнівів, непевности і страждань.
Тоді я звернувся до Господа з докором:
"Ти обіцяв, що будеш з нами по всі дні нашого життя. Чому ж не дотримав слова? Чому Ти залишав мене у найважчі дні мого життя, коли Твоя допомога була найбільше потрібна?"
Христос усміхнувся:
"Любий мій сину, я не полишав тебе ані на мить. Самотні сліди у найважчі хвилини твого життя, що ти бачив, — це Мої сліди... У ті важкі дні Я ніс тебе на руках".
«365 коротких історій для душі» - видавництво «Свічадо» 2012 (с) Бруно Ферреро