Понеділок, 08 липня 2013, 16:35

Кожний із нас неодноразово бачив ці маленькі церкви без вівтаря, чув слова – капелла та капличка і напевне задумувався над тим чому люди будують їх, ці невеликі та схожі на церкви будівлі, у чому відмінність капличок від церков, а головне чи справді вони є такими ж енергетично сильними місцями як храми та церкви освячені патріархатом, мощами святих та чудодійними іконами?В цій статті ми намагатимемось дати Вам відповіді на ці запитання. Сподіваємось, що наша розповідь про каплички сподобається і буде корисною для Вас.

Отже – Капличка. Згідно енциклопедії – це невелика християнська будівля без спеціального приміщення для вівтаря. А ось церква та сам народ здатні розповісти нам про ці будівлі значно більше.

Як правило, в повсякденному житті ми часто бачимо ці невеликі, акуратні та такі, що нагадують церкви будівлі в містах та селах, на дорогах та цвинтарях. Каплички завжди розташовуються «особняком», немов відгороджені невидимим колом, від основного архітектурного ансамблю. Так ці будівлі виділяються, самим своїм розташуванням підкреслюючи статус особливого духовного місця. В росіян їх прийнято називати «часовнями» - назва походить від терміну «часы», так називаються короткі служби в Православній та Католицькій церковних конфесіях. Спочатку каплички будувалися в містах поховання святих, місцях явлення чудодійних ікон, цілющих джерел і просто по велінню серця та душі людини, якщо здійснити таке будівництво їй дозволяли кошти та сили, якщо був мирний час і це було можливим.

В капличках читають молитви та акафісти, здійснюють молебні…

Парафіяни, як і в церквах ставлять свічки перед шанованими іконами. Так в чому ж окрім архітектурного плану їх відмінність від церкви чи храму?

Відмінностей є декілька і вони доволі важливі.

Згідно церковних канонів, в капличках не читають літургій, хоча в наші дні, інколи в особливих випадках, це допускається. Також у капличках, як ми уже згадували, немає вівтаря. Каплиці бувають різними як за архітектурою, так і по типу – у них відсутній єдиний, притаманний для будівництва церков та храмів канон.

У багатьох при переліку цих відмінностей виникає закономірне питання – навіщо тоді необхідна будівля, яка настільки схожа на храм зовнішньо, якщо в ній не служать головні церковні богослужіння? Відповідь проста – якщо капличка, або як її ще називають капелла, не може бути церквою, то вона може бути чимось, чим церква бути не може.

Наприклад, капличка може бути пам’ятником. Якщо церкви зводили для задоволення потреби в духовності, з нагоди великої подяки Богу або ж у місіонерських цілях, причому місця для будівництва церков завжди схвалювалися керівництвом церкви, то капличка будівля народна. Будівництвом таких будівель люди відзначали чудеса, події за які людям хотілося подякувати Творцеві, нерідко відмічали освячення місця для будівництва поселень. Існує декілька типів капличок – якраз каплиця-стовп і будувалася в знак вибору підходящого місця для будівництва поселення християн, і для того, щоб відзначити святість даного місця. Існують й інші типи каплиць – каплиця-пам'ятник, каплиця-релікварій. Остання являла собою місце, де зберігалися реліквії та святині, що були виявлені неподалік. Приписні або монастирські каплиці (найбільш розповсюджені на території слов'янських поселень) як правило з'являлися при монастирях, де чимала кількість монахів в силу старості чи отриманих в миру каліцтв не могли постійно ходити на службу в головний храм і тому відвідували каплицю, що була розташована неподалік від монастирських келій. Збудовані на кладовищах похоронні каплиці – являють собою християнські будівлі, суть яких полягала в простому практичному підході – при ритуалі відспівування Престол чи Вівтар не потрібен. Окремо виділяють рідкісні каплиці пам'яті – ті, що будувалися на місцях раніше зруйнованих та таких, що не піддавалися відбудові храмів.

Існує поширена думка, що капличка завжди представляє собою маленьке приміщення. Одначе це твердження є помилковим – каплиця далеко не завжди буває маленькою. Кращим доказом цьому є каплиця Архангела Михаїла в Філях. Вона була збудована на місці будинку, де збиралася церковна рада. Назву будівля каплиці отримала як на честь Архистратига Михаїла – небесного покровителя руської армії, так і в пам'ять про славетні перемоги знаменитого російського полководця Михаїла Кутузова. Закладена в 1910 році, добудована та відкрита в 1912 р. А вже у 1920 році каплиця Архангела Михаїла на прохання місцевих мешканців отримала вівтар, і стала називатися каплицею-храмом.

Але є ще одне, напевно, головне призначення каплиці. Ким би не називав себе християнин – католиком, православним, мормоном чи протестантом…

Кожна каплиця, чи як їх називають в Європі – капелла, зустріта ним на своєму шляху – це символ віри, хрест прийнятий Господом за людські гріхи, можливість помолитися та вознести подяку за прожиті дні не приходячи до церкви, саме тут і зараз. І кожного разу, коли людина будучи в смутку чи радості, бачучи таку можливість не нехтує нею, світ стає трішки добрішим і сповнений світла, адже людина в молитві стає зовсім іншою: більш світлою, доброю та гармонійною…Людиною, що доторкнулася до святості.

Ми сподіваємося, що даний матеріал допоміг Вам дізнатися дещо нове про те, що таке каплиця, для чого люди будують ці невеликі, але сповнені благої енергії будівлі в святих місцях і чим вони відрізняються від храмів.

Ми раді сповістити Вам, що найближчим часом відбудеться відкриття каплиці «Богородиці з Веселкою», в історико-культурному комплексі «Замок Радомисль», де під високим, здійнятим в чисте українське небо дахом, під звук дзвонів, дарують радість і гармонію всім відвідувачам замку, сотні унікальних домашніх ікон – духовний і культурний спадок українського народу. Приїжджайте до нас і хай добро та гармонія властиві цьому місцю назавжди поселяться у вашому серці.

http://radozamok.com.ua/uk/news/chasovni-kapella.html