Старі скрипки (13 червня)
Четвер, 13 червня 2013, 01:29
На торгах розпорядник підняв догори скрипки. Були вони подряпані, понищені, а струни порозтягувались та обвисли. Торговець вважав, що не варто марнувати час на старі скрипки, а проте показав їх усім, посміхаючись.
«Скільки за них дасте? Почнем від … ста тисяч лір».
«Сто п’ять!» - обізвався якийсь голос. Потім сто десять.
«Сто п'ятнадцять!» - вигукнув інший. Потім сто двадцять.
«Сто двадцять тисяч – раз, сто двадцять тисяч – два, сто двадцять тисяч…».
Тут якийсь сивоголовий чоловік із кінця зали піднявся зі свого місця і підійшов ближче. Чоловік узяв до рук смичок. Хустиною витер стареньку скрипку, наладнав розтягнені струни, енергійно торкнув їх – і залунала дивовижна чиста мелодія, подібна на ангельські співи.
Коли він перестав грати, торговець спокійним низьким тоном спитав: «Скільки хто пропонує за стару скрипку?» - І підняв її разом із смичком. – Мільйон! А хто два мільйони? Два мільйони! А хто дає три? Три мільйони – раз, три мільйони – два, три мільйони – три! Продано!» - проказав торговець. Люди стали аплодувати. Хтось спитав: «Що так змінило вартість скрипки?».
І пролунала відповідь: «Дотик майстра».
Усі ми – наче старі інструменти, запилюжені, понищені. Але можемо зіграти божественну мелодію. Досить лишень одного дотику Майстра.
«Боже мій! Ти шукаєш мене? Чого-бо хочеш від мене? У мене немає нічого, що могла б Тобі дарувати. Від часу нашої останньої зустрічі нічого не відклала для Тебе. Нічого… Жодного доброго вчинку. Бо була надто втомлена. Нічого… Жодного доброго слова. Бо була надто сумна. Розчарування життям, нудьга, непотрібність…
- Даруй!
Втрата терпіння, бо день за днем спливає безсенсовно.
Прагнення відпочити, позбутись обов’язків та зобов’язань, байдужість до добра, яке повинна чинити.
Втома від Тебе, мій Боже!
- Даруй!
Оспалість душі, докори сумління…
Потреба щастя, вразливість, що виснажує, страждання через те, що є така, як є, на жаль…
- Даруй!
Неспокій, сумнів.
Господи, Ти, наче сміттяр, ходиш і збираєш непотріб. Що хочеш збудувати з нього, Господи?
- Царство Небесне!»
Марі-Ноел
«365 коротких історій для душі» - видавництво «Свічадо» 2012 (с) Бруно Ферреро