Головна

Струни челлі

Я сьогодні ніяк не змогла настроїти інструменту. Всі мої намагання хоч якось зарадити справі, довготривалі старання підтягнути струни не увінчалися успіхом. І то вже не лише один кілочок, а й другий був таким неслухняним: щоразу, коли його підтягувала так і вислизав з-під пальців. Я була безпорадною і просто безсилою що-небудь змінити. Струни видавали такий спотворений звук, наче жалілися мені чи то на мене. Та все ще все мало бути попереду.

Переді мною й далі відкритими лежали ноти нового твору, котрі пахли свіжим друком, ще бриніла прекрасна мелодія, котрою повнилася душа і цілий простір кімнати.

Смичок самотньо вистукував ритм, у який билось серце. Здається, вже за кілька тактів вони бились в унісон. Ноти розбіглися від нього, то й він невдовзі теж опустився з рук, струшуючи із сивого волосу легкий, наче сніг, пилок каніфолі.

Та щось було не так, я це відчувала, проте запитань зроджувалось у tempo presto стільки, що  ледь поспівала за ними, а відповіді чомусь забарились. Точніше, збагнула,що то я не поспішаю і досить таки зволікаю, щоби прийняти ту відповідь, відлуння котрої чую.

Почувалася бранкою його гримас та примх. Я замовкла, принишкла, притулилася близько до свого інструменту. Він такий покірний, коли торкаюсь його струн руками, його душа видає саме той звук, котрий бажаю.

Пальці поволі сповзли по протертому грифу. Тоді ще міцніше обійняла його двома руками і схилилася на корпус, заплющила очі і, мабуть, таки задрімала, бо й досі не збагну, а чи це все мені наснилося, чи то так направду було? Бо згодом все було наче зрозумілим:  з часом віднайду потрібний ключ, налаштую інструмент і знову буду втішатися музикою світла і гармонією свободи.

Але чи я знаю його, чи прислухаюся до нього? Як він насправді хоче звучати? Що він насправді хоче сказати мені? Яка його історія, чи цікавлюся а чи знаю і розумію його, чи турбуюся з належною увагою? Чи приходжу до нього завше саме тоді, коли хочу знайти кілька хвилин радості, відвести душу, забути хоч би на мить про всі негаразди і життєві перипетії?

Можливо, час до часу він захоче розповісти мені свою довгу або й коротку, повну музики історію. І то на різний лад, зрозумілими і досить каверзними пасажами. Чи готова вислухати? А він має що розповісти, це правда, адже майже вдвічі старший за мене.

Він оживає в моїх руках, але як же ж оживлює і наповнює моє життя.

Той сон тривав не довго. Проте за ці декілька миттєвостей я краще збагнула свого старого друга. Ми товаришуємо не так давно. Часом він завдає мені трохи болю. Це так незвично, коли нестерпно печуть пальці. Певно, щоб змогла довший час пам’ятати; щоб все закарбувалося, кожна позиція, найдрібніша нота. Я й не здогадувалася, що то його спосіб приручити мене. Це мабуть  тому, що я так мало часу знаходжу, щоб побути з ним на одинці. І не тільки розповісти те, що бажаю, я й заслухатися до музики життя мого друга.

Автор бажає залишатися невідомим.

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/