Головна

70 років із часу українсько-польського конфлікту на Волині

Цього року виповнюється 70 років із часу українсько-польського конфлікту на Волині. У Польщі та Україні по-різному інтерпретують події 1943-1944 років, під час яких потерпіло мирне населення. Намагання УГКЦ і РКЦ у справі Волинської трагедії зробити спільну заяву до вірних зазнало невдачі.

«УГКЦ і РКЦ намагалися зробити спільну заяву, але не вдалося виробити "єдиної позиції" у тексті до вірних обох Церков», – пояснив Митрополит Львівський Мєчислав Мокшицький. Архиєпископ зауважив, що в Україні мало говорять про події на Волині.

Останні десять років 11 липня вшановують жертв польсько-українського конфлікту. Приводом стало те, що цього дня в 1943 році відбулася атака польських сіл з боку українських повстанців. Серед знищених був Порицьк – нинішня Павлівка, де й відбувається щорічне вшанування.

Масові вбивства поляків на Волині почалися з приходом совєтів

Утім, масові вбивства поляків на Волині розпочалися ще в 1939 році під покровом радянської влади, якій було вигідно, щоб бандитські угруповання, так званий люмпен, грабували й вбивали заможних поляків. Тоді на Волині поляки були в меншості, у співвідношенні до українців – приблизно один до семи. На цій території в роки війни домінувала Українська Автокефальна Православна Церква. Попри те, що Волинь не була теренами греко-католиків і для її українських селян Глава УГКЦ не був авторитетом, Андрей Шептицький реагував на ворожнечу між поляками і українцями.

Приватне листування про волинські події

«У Центральному державному історичному архіві України у Львові збереглося кілька листів Митрополита до римо-католицького архиєпископа Болеслава Твардовського, датованих 1941 і 1943 роками», – розповідає науковий працівник архіву, упорядник збірників документів і матеріалів про Митрополита Андрея Шептицького Оксана Гайова.

«Дивно, що Андрея Шептицького звинувачують у вбивствах на Волині. Чи він був відповідальний за ці події? Звісно, ні. Але його боліло вбивство як таке. Тільки-но він почув, що це відбувається на Волині, він виступив в обороні покривджених. Митрополит звернувся до свого співбрата, архиєпископа Болеслава Твардовського, з проханням написати пастирські листи з осудженням вбивств, які відбуваються на Волині, і говорив, що ці листи помістить в українських часописах. На жаль, пастирських листів з осудженням вбивства з боку польського римо-католицького єпископату не було», – каже Оксана Гайова.

Митрополит не міг у 1941 чи 1943 році відвідати Волинь не лише з огляду на війну, а й через стан здоров’я. Відомо, що від 1934 року з дозволу Апостольської Столиці він мав право відправляти Службу Божу сидячи, бо в нього були хворі ноги. Утім, слуга Божий Шептицький досконало володів інформацією і бажав віднайти правду. А тому писав до архиєпископа Болеслава Твардовського ще в 1941 році, викриваючи всі найгірші елементи тодішнього хаосу: «У статистиці вбивств, вважаю, дуже поважне місце посідають грабункові вбивства… Безкарно діють в краю більшовики-партизани, агітатори польських революційних організацій Варшави, які у своїх організаціях навіть хваляться вбивствами поляків. Правдоподібно, у багатьох випадках діють особисті порахунки, найчастіше в лісничій сфері… Є в краю банди різних дезертирів і всюди маса звироднілих одиниць-садистів, які потребують людської крові».

Ці найгірші елементи були вигідні тодішній радянській владі, яка хотіла позбутися заможних поляків. Митрополит Андрей пише, що не можна звинувачувати в пограбуваннях і вбивствах лише українців: «А що сказати про шеренги забитих українців і що сказати про поляків, які виступають під фірмою "volksdeutscherow" і, де тільки можуть, нищать український елемент».

Шептицький писав про передумови трагедії на Волині

Митрополит ще в 1941 році писав про передумови, які і призвели до жахливого кровопролитного конфлікту між поляками і українцями в 1943 році. А це, зокрема, масові вбивства українців на Холмщині, в околицях Лежайська і на Волині. У листі від 15 серпня 1943 року Андрей Шептицький просив польських єпископів написати пастирські листи, які б «осуджували і перестерігали перед ненавистю українського народу. В хвилях, коли в 1930 році життя і майно українців було наречене на шалену, проваджену урядом акцію, так звану пацифікацію, коли в 1939 році – кілька місяців перед війною, збройні відділи, може перебрані в мундири польських солдатів і може тільки перебрані в мундири польських офіцерів, грабували українські села, знущалися над людьми і не одного українця замордували…»

Митрополит Шептицький просив, щоб його пастирські листи розмістила «Gazeta Lwowska» у польському перекладі.  Писав Глава УГКЦ і про акти терору польських підпільних організацій проти українців. Відтак між духовними провідниками двох Католицьких Церков тривало листування, з якого отримуємо чимало  відповідей щодо причин і винних у кровопролитті на Волині в 1943 році.

«Тема реакції Церкви на Волинську трагедію істориками не є належно і глибоко вивчена і проаналізована», – зауважує директор музею «Тюрма на Лонцького», історик Руслан Забілий.

«Досліджувати мають не політики, як вони це роблять у цілому щодо Волинської трагедії, а саме історики, фахівці. На мою думку, у Польщі різним громадським організаціям, котрі агресивно налаштовані, вигідний такий перебіг подій довкола Волинської трагедії, який ми зараз спостерігаємо, це просто політичні спекуляції», – наголошує історик.

Сімдесят років минає з часу трагедії на Волині, але досі українці й поляки не спроможні спокійно переосмислити цю жахливу трагедію, що забрала життя тисяч невинних людей, поляків і українців, які мирно жили, приятелювали, одружувалися, хрестили дітей, шанували православні й католицькі свята. Коли почалося масове нищення польських сіл 11 липня,  то місцеві українці це засуджували і не розуміли, що відбувається.

Донині обабіч кордону не можуть знайти шлях до примирення обох народів, які мешкали на спільній території. А може, цим шляхом для політичних і церковних діячів мали б стати слова Митрополита Андрея Шептицького, написані до польського  співбрата Болеслава Твардовського: «Маю надію, що голос двох пастирів, перестерігаючи перед гріхом та з порадами вірним дотримувати Божі заповіді, християнську любов, – допоможе заспокоїти пристрасті й унормує взаємні відносини».

Галина Терещук
www.radiosvoboda.org

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/