Головна

Разом (10 березня)

Новобранці мусили бігати щоденно. Ще до світанку, тільки вистрибнувши з ліжок, розігрі­вали м'язи. Розпочинали службу в спеціальному військовому антитерористичному корпусі, тому звикли до навантажень, що постійно збіль­шувались, аж до повної фізичної знемоги. Те­пер усе було інакше. Ці вправи були не схожі на їхній щоденний біг з ритмічним співом.

Цього разу бігли у повному військовому спо­рядженні. Наказ звучав, як завжди: "Вирушай­те разом, біжіть разом, працюйте як одна коман­да і повертайтесь разом. Якщо усім вам не вдасться повернутись, не повертайтесь взагалі!"

 

Безкінечна дорога, біль, спрага, повне фізич­не виснаження спричинились до того, що почи­нав затьмарюватись розум, і в шерензі бігунів діялось щось таке, що викликало неспокій.

У п'ятому ряді, в центрі колони, один юнак не встигав. Ноги іще рухались, але швидкості, з якою бігла група, не витримував. Це був Сандрі, - худий хлопчина з рудим волоссям. Його голова хиталась на всі боки. Хлопцеві було важко. Почав відставати.

Новобранець, що біг праворуч, не втрачаю­чи темпу, наблизився й узяв у того важкий карабін. Солдатові із рудим волоссям на якийсь час наче додалось сил, але вже невдовзі очі затягло туманом, і він ледь ворушив ногами, го­лова, здавалось, рухалась окремо від тіла.

Тоді новобранець, що біг зліва, не зупиня­ючись, узяв його каску й припасував собі під пахву. Сандрі знову міг бігти. Черевики важко в одному ритмі гупали об землю, здіймаючи ку­ряву. Гуп, гуп, гуп, гуп.

Сандрі почувався кепсько, дуже кепсько, ледь тримаючись на ногах, він спотикався, та все ж намагався бігти. Два вояки, що бігли по­заду, схопили наплечник, - кожен за один ремінець. Сандрі сконцентрував останні сили, і рота продовжувала біг - аж до заходу сонця.

 

Двом ліпше, ніж одному, вони бо мають ліпшу користь із своєї праці.
Бо як упадуть, один одного підніме.
Горе ж одному, як упаде, й нема нікого, щоб його підвести.
Так само, як лежать удвох - їм тепло; одному ж як загрітись?
Наскочить на одного хтось, удвох проти нього стануть; троїста нитка не так хут­ко рветься.
(Проп. 4, 9-12)

 

«365 коротких історій для душі» - видавництво «Свічадо» 2012  (с) Бруно Ферреро

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/