Головна

«Отож Я з вами по всі дні аж до кінця віку»

907daa093fe398865cc8abe61872f29d«Якщо кожного разу, коли проливається Кров, вона проливається на відпущення гріхів, — я повинен приймати її завжди, щоб вона завжди відпускала мої гріхи. Я, що завжди грішу, повинен завжди мати ліки». (св. Амвросій)

Червень ми називаємо місяцем Божої Любові, тому що в цей місяць у наших храмах відправляється молебень до Христа Чоловіколюбця і всі вірні співають «О найсвятіше Серце Ісуса, помилуй нас!». Також на цей час зазвичай припадають два великі свята Божої Любові — Пресвятої Євхаристії та Найсолодшого Господа нашого Ісуса Христа, або «Христа Чоловіколюбця».

Згадане свято Пресвятої Євхаристії у Церкві має одну мету: наблизити людину до цього джерела всіх благодатей, тобто збудити у вірних нашої Церкви любов до Ісуса Христа, присутнього під видами хліба і вина у Святому Причасті, оживити бажання приступати до нього якнайчастіше, аби Христос, якого ми приймаємо, змінював нас ізсередини — бо ж Він сам сказав: «Хто споживає тіло Моє і кров Мою п’є, той у Мені перебуває, а Я в ньому» (Йн 6, 56).

Про Святе Причастя люди час від часу розмовляють — але переважно говорять про зовнішні моменти, тобто про те, як і коли треба приступати до Святого Причастя. А я сьогодні хочу зупинитися на загальних правилах, яких треба дотримуватися, щоби приступати до нього гідно:

Перебувати у стані благодаті — не мати важкого гріха. Читаємо у Катехизмі: «Той, хто хоче прийняти Христа у євхаристійному Причасті, повинен бути в стані благодаті. Якщо людина свідома, що вчинила смертельний гріх, вона не повинна приступати до Євхаристії, не отримавши попередньо відпущення гріхів у таїнстві Покаяння» (ККЦ 1415). Основою для такого твердження є навчання Апостола Павла: «Хто буде їсти хліб або пити чашу Господню недостойно, буде винний за Тіло і Кров Господню. Хай, отже, кожний випробує себе самого і тоді їсть цей хліб і п’є цю чашу» (1 Кор 11, 27?28).

Хто свідомий тяжкого гріха, повинен приступити спочатку до Сповіді, а відтак причащатися. А якщо людина не відчуває стану важкого (смертельного) гріха, то повинна збудити в собі щирий жаль за гріхи, постановити поправитися і може приступати до Святого Причастя. Але варто, все ж таки, добре робити іспит сумління і раз на місяць приступати до Святої Сповіді. Багато з наших вірних мають практику приступати до Святої Сповіді у першу п’ятницю місяця, інші — в перші суботи; ще інші приходять у святий недільний день, коли є сповідники. Але варто з сумом зазначити, що є багато наших вірних, які, навіть ходячи до храму, приступають до Святого Причастя раз на рік, а інколи й рідше. Є парафії, особливо в сільських місцевостях, де дуже мала причасників, а інколи навіть з осудом дивляться на тих, які приступають до Причастя: мовляв, «дуже побожні знайшлися».

Священик має святий обов’язок пояснювати вірним користь від частого Святого Причастя, повинен приділити окремий час для Таїнства Сповіді, а вірні, своєю чергою, повинні просити про це своїх душпастирів. Під час навчання в семінарії (коли готують семінаристів до майбутнього священицького служіння), під час щорічних духовних реколекцій та на формаційних зібраннях для священиків, на щомісячних зустрічах із нашим Митрополитом не раз наголошувалося, що священик у совісті повинен приділити час та увагу для уділення таїнства Покаяння своїм вірним на парафіях, готуючи їх до єднання з Христом. Життя у Христі, життя у Церкві — це життя «святими тайнами», а головно Таїнством Пресвятої Євхаристії.

Усвідомлювати, КОГО ми приймаємо у Святому Причасті. Читаємо у Катехизмі, що в Євхаристії перебувають «правдиво, дійсно і сутнiсно, Тіло і Кров, поєднані з душею і Божеством Господа нашого Ісуса Христа, а отже, цілий Христос... Ця присутність називається реальною, не винятково, ніби всі інші присутності не є “реальними”, а передусім тому, що вона є сутнісною і через неї Христос, Богочоловік, присутній абсолютно цілий і цілісний» (ККЦ 1374). Святий Йоан Золотоустий говорить: «То не людина чинить, що принесені дари стають Тілом і Кров’ю Христа, а сам Христос, що був розп’ятий за нас. Священик, який вимовляє ці слова, представляє Христа, але сила і благодать — від Бога. “Це є Тіло Моє”, — каже Він. Це слово перетворює принесені дари». Християни визнають, що під видами хліба і вина присутнє Тіло і Кров Ісуса Христа, хоча на вигляд і на смак Святі Тайни є як звичайний хліб і звичайне вино: «Присутність справжнього Тіла Христового і справжньої Крові Христової у цьому таїнстві не можна зрозуміти з допомогою чуттів, а тільки єдиною вірою, що спирається на авторитет Бога», — навчав св. Тома Аквінський.

Звісно, діти, які можуть приступати до Святого Причастя, не мають такого усвідомлення, як дорослі,; але з їхнім зростанням, та з допомогою прикладу і навчання батьків, вони щоразу краще зможуть усвідомлювати цю присутність Ісуса Христа: «Євхаристія — це хліб життя, і дітей треба постійно ним годувати від часу хрещення, щоб вони духовно зростали. Спосіб їхньої участі у Євхаристії відповідає їхній спроможності: спочатку він відрізнятиметься від того способу, що в дорослих, неминуче менш свідомо і менш раціонально; але поступово буде розвиватися через благодать і педагогіку таїнства, зростаючи аж до “звершеності мужа, до міри повного зросту повноти Христа” (Еф 4, 13)» (Інструкція застосування літургійних приписів Кодексу канонів Східних Церков). Батьки, які приводять своїх діточок до Святого Причастя, повинні в першу чергу старатися давати особистий приклад життя Святими Таїнствами.

Дотриматись євхаристійного посту. «Щоб належно приготуватися до прийняття цього таїнства, вірні повинні дотримуватися посту, приписаного своєю Церквою» (ККЦ 1387), тобто щонайменше одну годину перед Святою Літургією. Споживання води чи приймання ліків не порушує посту. Але Церква заохочує вірних готуватися до Святого Причастя глибшою молитвою і строгішим постом, навіть натще, хто може (пор. кан. 93 з Партикулярного права УГКЦ).

Церква дає приписи щодо євхаристійного посту з бажанням, аби вірні, навіть так званою «стриманістю від їжі і напоїв», зуміли приготуватися до зустрічі з Христом у Пресвятому Таїнстві Євхаристії. Звісно, добре було би, якби кожна людина старалася цей євхаристійний піст пережити по?особливому: не споживати їжі та стримуватися від алкоголю і куріння. Добрий звичай мали наші прародичі, коли після приймання Святого Причастя старалися випити склянку чистої води, чи то ще у храмі, чи вже вдома, щоби повністю спожити Святе Причастя. Церква своїми законами старається про духовне добро своїх вірних дітей і бажає, щоб вірні якнайчастіше приступали до Святого Причастя.

Стараймося у наших парафіяльних спільнотах плекати «євхаристійний дух»:

- подбаймо про те, щоб наші вірні якнайчастіше приступали до Святого Причастя, а відповідно, й частіше приступали до Святої Сповіді, а не раз до року; про це пояснюймо одні одним, у наших спільнотах, у наших родинах і в колі наших друзів;

- стараймося про те, щоби наші діти, вже починаючи з перших років навчання у школі, готувалися до Першої Сповіді та урочистого Святого Причастя, але щоби наша увага не зупинилася на «зовнішньому», тобто щоб ми парафіяльні свята урочистого Святого Причастя не перетворювали на звичайний показ мод і «весільних» убрань із надмірними фінансовими витратами, але щоб ми плекали в наших дітях тиху і просту любов до Ісуса, присутнього у Євхаристії, та до щонедільної участі у Святій Літургії;

- подбаймо про те, щоб усі старші чи хворі з наших родин, які не можуть відвідувати храми, мали змогу приступати до Сповіді й Причастя у наших домах чи в лікарнях. Про це мають подбати насамперед найближчі родичі;

- пам’ятаймо, що Святе Таїнство Покаяння і Святе Причастя є найбільшим захистом від усякого зла, від злих сил, від злих людей і від диявольського впливу; тому, коли щось не так у родині, зі здоров’ям, із дітьми — стараймося в першу чергу приступити до Святих Таїнств.

Завершу навчання про Пресвяту Євхаристію словами святого Йоана Золотоустого: «Як багато людей сьогодні говорить: я бажав би побачити Христове обличчя, образ, одяг, взуття! Ось, ти бачиш Його, дотикаєшся до Нього, споживаєш Його. Ти бажаєш бачити Його одежу, а Він дає тобі себе самого, і не тільки бачити, але й дотикатися, взивати і споживати. Тож ніхто не повинен приступати ані недбало, ані легкодушно, але всі з полум’яною любов’ю, з гарячим запалом і бадьорістю».

Джерело: CREDO: http://credo.pro/

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/