Будьте собою!
Понеділок, 24 квітня 2017, 18:11
«Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою, невтомною працею любіть Україну» А. Шептицький
У величне свято Вхід Господній в Єрусалим та всесвітній день молоді відважні і люблячі україночки обрали «Хресну дорогу» за покликом серця, а допомогли нам в цьому мама пораненого бійця, які перебувають на реабілітації в Італії, та дружина пораненого бійця, який після тривалого лікування відійшов по вічну нагороду, зі Стрия. Прочитавши про те, що ми маємо бажання відвідати поранених і хворих Вони просто переслали посилки із солодощами. До слова, ми їх підтримували свого часу в Центральному шпиталі м. Києва. Їхня підтримка є красномовніша за будь які слова.
Наша Хресна дорога розпочалась із Божественної Літургії і освяченням вербових галузок. Озброївшись словами вдячності, цукерками, які Ви так щедро принесли, для наших відважних і завжди вірних захисників, цитатами, «Про любов до рідної землі», Й. Сліпого, А. Шептицького, Л. Гузара, освяченими галузками верби, і наші завжди вірні водії нас радо завезли до шпиталів м. Ірпеня і ДПСУ.
Всі до кого ми завітали цього святкового дня направду очікували на освячені галузки верби. Традиція є традицією для всіх. Нікого не оминув процес «побиття» вербою. Від самого процесу «побиття» у всіх піднімався настій.
Щире спасибі за благословення та духовний супровід о. Ігорю (Онишкевичу), о. Віталію (Воєці), о. Володимиру (Мальчину).
Всім: мамі Наталії і дружині Людмилі, за посилки, парафіянам Церкви св. Миколая Чудотворця, що на Аскольдовій Могилі, студентам КПІ УКУ І-ІІІ курс, нашим друзям, нашій Мамі, за цукерки, вербу, цитати написані вручну, за фінансову підтримку, за молитовну підтримку, щирі слова вдячності від наших захисників: «Дякуємо за те, що не забуваєте і завжди підтримуєте нас»!
Висловлюємо сердечну подяку нашим люблячим україночка, які не побоялися бути Киринейцем і Веронікою в цій Хресній дорозі: Галині, Галині (Ірпінь), Оксані.
Водіям, п. Андрію і Дімі – дякуємо, що Ви є!
«Однією з високих шляхетних чеснот, що відіграють велику роль не, лише у церковному, але й у громадському житті, є вдячність». (Й. Сліпий.)
Василина та Марічка Томишинець, катехити-організатори, церкви св. Миколая Мирлікійського на Аскольдовій Могилі, для «Оранти»